Старший солдат навідник – кулеметник Боговід Михайлович народився 26 січня 1994 року на Волині в с. Піски -Річицькі Ратнівського району .

Був найстаршим сином в сім’ї. Був дуже хорошою та слухняною дитиною в школі. Після закінчення школи у 2011 році вступив у Володимир-Волинський коледж. У 2013 році закінчив навчання та здобув професію електрик -механік. Риболовля була улюбленим хобі . Анатолій спокійний хлопець, можна сказати сама доброта.

Та доля склалась зовсім не так як хотілось. Коли мав йти на строкову службу, дали відстрочку і Толік вирішив піти за контрактом. З 30.03.2016 р. по 30.03.2019 р. був у зоні АТО на Луганщині. Здавалося б , далі мало все бути добре, сім’я раділа, що повернуся живий та здоровий.

Останнім часом їздив на заробітки в Чехію. Та незабаром почалась страшна війна, яка перекреслила все його майбутнє. Толік першого ж дня війни 24 лютого поїхав до військкомату, ніхто й подумати не міг , що назад він більше не повернеться. Молодий хлопець у розквіті сил віддав своє життя за Україну. В свідоцтві про смерть зазначено «с. Буча 9 березня 2022 року», загинув на Київщині в с. Дмитрівка 07.03.2022 р. Йому було 28 років.

«Мав дуже багато друзів, був душею компанії. Друзі називали його щедрий до безкінечності. Хлопець завжди приходив на допомогу друзям. Ще коли Толя був в зоні АТО сестра писала йому вірші. Він мужньо віддав своє життя за батьківщину та мирне майбутнє…» -слова сестри Вікторії.

Анатолій отримав медалі за службу державі, за участь в антитерористичній операції, три подяки, дві грамоти . Посмертно старший солдат Боговід Анатолій нагороджений орденом « За мужність III ступеня».
Для Анатолія і Сергія Струнця побратима та односельця було відкрито меморіальні дошки в рідній школі. Подія відбулась 15 березня 2023 року в селі Піски-Річицьки.

Поховали Анатолія 28 березня 2022 року в селі Піски-Річицьки.
Вдома на Анатолія чекали мама Надія, вітчим Віктор, два брати Олег та Назар і сестричка Вікторія.

26.01.1994-07.03.2022